Понеділок, 28.09.2020, 03:51
Вітаю Вас Гость | RSS

Меню сайту
Наше опитування
Оцените мой сайт
1. Отлично
2. Хорошо
3. Ужасно
4. Неплохо
5. Плохо
Всього відповідей: 69
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Труднощі в навчанні першокласника: що робити.

Труднощі в навчанні першокласника: що робити? 


      Допомога: якщо дитина не встигає з навчанням, їй необхідно допомагати. Причому це не повинна бути моральна допомога або організація умов для навчання і режиму  дня. Ні! Дитині треба допомагати засвоювати матеріал, який вона не може здолати в школі. Перечитайте з дитиною заданий текст у підручнику, поясніть простими словами - буквально на жолудях і сірниках - вирішення задачі. Можливо, на уроці дитина відволіклася, а може просто не встигає запам'ятати той обсяг інформації, який дає дітям за урок вчитель. Знову ж, дітям часто складно організувати себе і змусити виконувати всі завдання. У будь-якому випадку це не повинно бути причиною того, що у дитини з'явиться пробіл у знаннях. Давайте допомагати дітям вчитися.

       Багатьом батькам не подобається ця порада, адже для цього доведеться витратити багато свого часу, сил і навіть нервів. Головне не забувати, що допомога не повинна перетворюватися на надмірну опіку. Якщо ви будете вирішувати задачки замість дитини, збирати їй ранець до школи, то вже напевне не привчите її до відповідальності та організованості. Важливо завжди пам'ятати найголовніше: в школі дають знання, а не оцінки. І якщо будуть знання, то хорошими оцінками дитина Вас теж буде тішити. 

       Оцінки - не головне: пам'ятайте це. Не можна зациклюватися на оцінках. У першому класі їх ще не ставлять, але це тільки в першому класі. У кожному разі в школі існує система заохочень. Але те, що вона є, не означає, що її треба ставити на чільне місце. Наша мета - отримання знань і умінь. Скільки б п'ятірок не отримала дитина за списану у сусіда вправу або за розв'язане Вами за неї завдання, ці оцінки не мають жодної цінності. Уявіть, що до Вас несподівано прийшов чоловік і вручив кубок за перше місце в змаганнях з бігу на 100 метрів. Хоча Ви насправді останній раз бігали, мабуть, ще у школі. Чи буде цей незаслужений кубок мати для Вас цінність? Ось саме це треба пояснити дитині. Постарайтеся (краще навіть у легкій, а не повчальної формі) пояснити це дитині. 

І найголовніше - не сваріть дитину за оцінки. Пам'ятайте: знання - наша мета. Знання, а не просто цифри в щоденнику. Тому, якщо вже дійшло до обговорення успішності, то говоріть про відсутність знань, але аж ніяк не про оцінки. Боремося з причиною: боротися треба з відсутністю знань, а не з поганими оцінками. Придивіться, чому Ваша дитина не встигає в школі? Що цьому виною? Це може бути і невеликий обсяг довгострокової пам'яті, і слабка концентрація уваги і навіть погано розвинена дрібна моторика. Все це поправно. Не соромтеся порадитися з викладачем, зі шкільним психологом. У них є досвід в цьому питанні, і вони підкажуть Вам комплекс заходів або вправ, які допоможуть виправити ситуацію. Головне - терпіння і наполегливість у виконанні поставленого перед собою завдання.

Не пропускаємо уроки: це дуже важливо. З самого початку навчання дитина повинна розуміти, що систематичні заняття допомагають їй не накопичувати прогалини в знаннях і вчитися рівномірно і спокійно. Якщо ж дитина звикне пропускати заняття, то їй все складніше і складніше буде згодом: більшість предметів шкільної програми побудовані так, що всі нові знання грунтуються на базі отриманого раніше матеріалу.

       Спілкуйтеся з учителями: не лінуйтеся підтримувати спілкування з викладачами. Ви повинні мати уявлення, як відбувається навчальний процес. І навіть якщо Вам не подобається, ви не повинні вступати у відкритий конфлікт з учителем. Адже негативне ставлення викладача до Вас потім позначиться на Вашій дитині. У будь-якому випадку, дитина в школі проводить всього чотири години в день, і якщо щось не так, то це завжди можна виправити, наздогнати або вивчити вдома своїми силами. А Ви повинні дитині у цьому допомогти. Якщо ж учитель Вам подобається - то тим більше не лінуйтеся показати своє позитивне ставлення. Адже викладач - це теж людина, і чим більше позитивних емоцій буде у вчительки асоціюватися з Вашою дитиною, тим кращим буде її ставлення до Вашої дитини. І я не маю на увазі подарунки чи підношення - звичайний людський позитив! Не дарма кажуть: "Добре слово і кішці приємне". 

       Будьте на боці своєї дитини: завжди! Це дуже важливо, навіть, либонь, найважливіше. Сама по собі школа - це вже нелегке випробування. Тому дитина шукає підтримки у своїх батьків в першу чергу. І дитина хоче, щоб її любили такою, яка вона є, а не тому що у неї добра успішність. Не звинувачуйте її. Підтримуйте! Навіть якщо Вам здається, що її властиві і лінощі, і неуважність - не забувайте, що в цьому є і Ваша заслуга. Адже це Ви її виховували. 

       Тому постарайтеся не оцінювати дитину вдома - їй вистачає цього і в школі. А ось що їм дійсно необхідно - це Ваша підтримка і допомога. І тверда впевненість у тому, що їх завжди люблять!


Причини, що заважають батькам безумовно приймати дитину

Головною причиною є налаштованість на «виховання». Мама говорить: «Як я його буду любити, якщо він не вивчив уроки?
 Дисципліна має бути, а тоді вже добрі стосунки». Це помилка! 
 Тілесний контакт має визначальне значення для розвитку дитини. Так, чотири обі¬йми в день потрібні дитині для виживання, а вісім обіймів в день — для хорошого самопочуття. (В.Сатір). Без такого емоційного годування у дитини з'являються відхилення у поведінці та можуть виникати нервово-психічні захворювання. 

Прочитайте і обдумайте:

Дисципліна не до, а після встановлення добрих стосунків з дитиною і тільки на їх базі!

Негативні явища, які виникають унаслідок неправильного спілкування батьків з дітьми

1. Можна висловлювати незадоволення окремими діями дитини, але не дитиною у цілому, інакше може виникнути ефект ярликування. Наприклад: дитина не розв'язала задачу чи інше інтелектуальне завдання, а батьки при цьому їй говорять: «Ти дурна чи бездарна». А слід говорити: «їй не вмієш розв'язувати цю задачу». Про особистість слід говорити позитивні речі. 

2. Можна засуджувати дії дитини, але не її почуття, якими б небажаними чи неприпустимими вони не були. Якщо вони у неї виникли, значить, для цього є підґрунтя: Інакше може виникнути ефект роботизації — формування беземоційної особистості. 

3. Незадоволення діями дитини не має бути систематичним, бо воно може перерости у неприйняття його — виникне ефект притуплення значимості зауважень. 

Навчайтеся самі — не чекайте, поки вас життя навчить

Форма входу
Пошук
Календар
«  Вересень 2020  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930
Друзі сайту

Copyright MyCorp © 2020
Зробити безкоштовний сайт з uCoz